Муляр. Маляр. Штукатур.
Мабуть, небагато знайдеться на Землі професій, що за віком сягають у таку давнину, як професія муляра. І дійсно, як тільки кількість населення первісного світу перевищила кількість місць у печерах, людям довелося дбати про стіни, які б захищали їх від пронизливого вітру та дах, який боронив від снігу та дощу. Від примітивних культових та побутових споруд (Стоунхендж у Великій Британії, дольмени у Франції та Грузії, будівлі з кісток мамонтів в Україні) людство поступово переходило до складних і довершених споруд, які вражають сучасників своєю красою та витонченістю ліній, монументальністю та пропорційністю. Єгипетські піраміди, легендарні будівлі Індії, Урарту та Вавилону, храми та вілли Давньої Греції і Риму є пам'ятками досягнень мулярської праці.
З покоління в покоління, від батьків до дітей передавалися таємниці будівельної майстерності. У середні віки в Західній Європі виникли відокремлені один від одного мулярські цехи, що мали власні устави, штандарти та інші атрибути професійного уособлення.
У ті часи майстер-муляр самостійно виконував усі необхідні підготовчі та основні операції: готував розчин, власноруч подавав будівельні матеріали на робоче місце, безпосередньо виконував кам'яну кладку. Взимку мулярські роботи припинялися.
Поступово праця муляра зазнавала корінних організаційних змін, відбувався її розподіл і кооперація: кваліфікований майстер позбувся необхідності самостійно виконувати допоміжні роботи.
І сьогодні професія будівельника шанована суспільством. Саме він втілює у життя ідеї архітекторів і проектувальників, зводить просторові конструкції промислових споруд, будівлі суспільно-побутового призначення та житлові будинки.
